?

Log in



З 29 березня до 23 червня 2017 року в музеї «Степова Україна» (відділ Одеського історико-краєзнавчого музею) триватиме виставка писанок та вишивки народної майстрині з Луганщини Леоніди Ткаченко.

Відкриття виставки відбудеться 29 березня 2017 року о 13.00, за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська 24-а. В рамках відкриття виставки відбудеться ознайомлення з технікою виготовлення писанки.

Українці досить багаті своєю традиційною культурою, зокрема вишивкою і писанкарством. Наші предки, наносячи певну вишивку на одяг, ритуальні тканини, або знаки і символи на писанку, намагалися привабити для гармонійного існування, світлих, тобто добрих духів і відвернути злі, або темні сили з руйнівною енергетикою. При цьому у вишивці існувало багато орнаментів, які враховували стать і вік людини, певні ритуали, пов`язані з народженням, одруженням, смертю та багатьма іншими поворотними моментами в житті людини.

Писанки святили і тримали під образами до наступного Великодня, щоб оберігали хату і приносили благополуччя, як засіб від грому, вмивалися водою, куди клали «крашенку», щоб бути здоровими. Писанками з відповідними знаками відганяли деякі хвороби і лихі сили. Яйце, розписане навмання, називали уже не «писанкою», а – «мазанкою».

Вишивка і писанка, носили ритуальний, обрядовий, магічний характер, були з давніх давен символами Батьківщини, сили, оберегами на нашій землі.

З такими роботами – оберегами нас знайомить народний майстер Луганщини Леоніда Іллівна Ткаченко. Ось уже 3 роки із родиною вона живе в селищі Авангард. Не дивлячись на те, що через війну вона була вимушена полишити рідний дім, завдяки своєму життєлюбству, вмінню бачити в людях позитив, залишається такою ж щедрою та активною людиною, продовжує займатися улюбленою справою, готова ділитися своїми знаннями, давати уроки майстерності.

Леоніда Іллівна народилася на Хмельниччині, там же закінчила педагогічне училище. Перші уроки писанкарства отримала від своєї бабусі. Ідея займатися писанкарством професійно прийшла від майстрині – сусідки, колеги по роботі, Заслуженого майстра декоративно – прикладного мистецтва України Коновал Тетяни Олексіївни. І ось уже 12 років майстриня займається народними ремеслами – вишиває рушники, складає із соломи візерунки, робить писанки, які вражають своїм колоритом, майстерністю та неповторністю, ділиться секретами старослов`янського розпису яєць. Леоніда Іллівна – учасник багатьох виставок різного рівня, проводить майстер-класи для аудиторій різної вікової категорії. За її власної ініціативи були проведені заняття з виготовлення писанок у недільній церковній школі селища Авангард та для жителів с. Великий Дальник. У 2016 р. Леоніда Іллівна стала членом Одеського клубу «Місто майстрів». За словами майстрині, у суспільстві інтерес до народної творчості помітно виріс, причому, є бажаючі не лише придбати вишиті рушники, вишиванки, писанки, а й самим навчитися тому, як їх створювати.

В планах на майбутнє – повернутися додому, в рідний Луганськ, і продовжити творчість в Луганському обласному ізоклубі «Лівша».

Тел. для довідок: 49-69-31; 726-26-08.


Проект Рукотвори родовжує минулорічний задум і знову оголошує конкурс на кращі історії про ваших домашніх декоративно-вжиткових улюбленців:)


Умови тут



Розпочинаємо конкурс 2015 року - ПОРИ РОКУ: ЛІТО.



Критерії відбору робіт на ЛІТНІЙ конкурс:

1. Робота має бути вишита протягом останніх 6 місяців
2. Літня тематика
3. Для нетематичних вишивок чи абстракцій: Кольорова гамма відносно ЛІТНЯ (дивіться розкладку кольорів нижче)





Шукати натхнення в весняних палітрах ТУТ

Номінації в голосуванні :

1. Масштабні вишивки: розмір від 100 хрестиків по меншій стороні.

2. Мініатюри: вишивки від 10 до 100 хрестиків по меншій (!) стороні.

* Роботи, що будуть вишиватись спеціально для цього конкурса і будуть сфотографовані в процесі вишивання з накладеним папірцем з роздрукованим лого нашого сайта або просто знаписаним на папірці від руки "Спілкування за вишиванням", - такі роботи отримають фору +1 голос уже на початку голосування.

Техніки вишивання: допускаються будь-які техніки вишивки, будь-які прийоми

***************************************************************************
СТРОКИ ПРИЙОМУ РОБІТ:
- починати слати з 13 червня до 1 серпня 2015.

***************************************************************************

Умови прийому робіт:

1. Якісні фото ваших робіт від 500 пікселів по меншій стороні, максимальний розмір фото 1200 пікселів по більшій стороні.
2. На фото - жодних відміток, ніяких поправок фотошопом (ніяких рамок чи підписів, будь ласка).
3. Приймаються лише ваші роботі, виконані вами!
4. Кількість фото на конкурс: мінімум 2 шт, максимум 4 шт (робота сфотографована загально і фрагментом саму вишивку зблизька)

Якісні фото робіт надсилати на адресу elisa@ukr.net з обов"язковою темою листа"Пори року ЛІТО" нікнейм" (слово нікнейм заміняйте на ваш нік на форумі)

Правила оформлення листа:

1. Тема листа "Пори року: ЛІТО + нікнейм"
2. В листі мають бути зазначені ваші реальне ім"я-прізвище, місто проживання, мобільний телефон.
3. Опис роботи:
- Назва роботи,
- Легенда (коротка оповідка про вашу роботу чи про процес вишивання \для кого вишивали, чи чому обрали саме цю схему чи саме цей виріб для прикрашання вишивкою тощо\
- використані матеріали (бажано номер канви, якщо відомо)
- розмір роботи в сантиметрах

***************************************************************************
***************************************************************************

Призовий зимовий фонд:

1. Від мене і моєї інтернет-крамнички:

- набір літніх листівок ручної роботи (можуть дещо відрізнятись від тих, що на фото в залежності від навяності в крамниці)

- гольничка в стилі нано-печворк

- затишні підставки під чашки:


- призовий фонд ще формується, можете долучитись при бажанні.

УВАГА: призи будуть надіслані за рахунок отримувача сучасними поштовими службами , якщо не буде домовлено попередньо про інше.

***************************************************************************
Куратор конкурса адміністратор Bullet.
В цій темі ви можете ставити питання щодо участі в конкурсі та вносити корективи.
Дякую всім за вашу потенційну згоду брати участь в цих сезонних конкурсах
Зустріч 14 грудня "Броварщина вишивальна" - 11 Грудня 2014 - Спілкування за вишивкою

В рамках проекту
«Вишивка етнографічна:«Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П. Косачева, Киев,1876.»

14 грудня
запрошуємо в м.Бровари Київської області
на зустріч "Броварщина вишивальна"
Нас гостинно приймає Центральна районна бібілотека

Чекаємо гостей за адресою: м.Бровари, вул.Кірова, 36. Від м.Лісова їхати маршрутним автобусом №327 до зупинки "Райвідділ". Далі- пройти трохи за ходом автобуса. Всі питання щодо приїзду можна задати на номер для контактів: 0978869069 Будемо раді бачити Вас у гостях.
Originally posted by pinigina at Традиционная кукла-оберег Подорожница



Для Подорожницы нужно всего ничего и несколько минут, даже не часов.


Мастер-классCollapse )

[Spoiler (click to open)]

Сборы в дорогу и сегодня сопровождаются многими приметами, обычаями и суевериями: присесть на дорожку, не отправляться в путь в понедельник, вернуться, если кто-то закудакал, возвращаться — плохая примета. Все ли знают для чего, почему Покидая родину увозить с собой горсть земли или золы из родного очага было давней и широко распространенной традицией.

На каком-то этапе появилась обережная маленькая куколка с котомкой, в которую помещали щепотку земли или золы. Правда очень маленькую щепотку, ведь кукла крохотная 5-6, а бывает и 3 см высотой. По другим преданиям в котомку помещали зерно или горошину, чтобы путник был сыт. Как-то не убедительно и сегодня не актуально. А вот слова песни группы Чиж и Ко «Иду в поход - два ангела вперед, Один душу спасает, другой тело бережёт...» мне очень по душе.

Для меня Подорожница — рукотворный ангел-хранитель тела и души и хороший подарок для отъезжающих.
Я убеждена в том, что подобные куклы должны быть эстетичными и привлекательными. Чтобы кукла не была «растрёпанной» от множества ниток, где необходимо, я использую ножницы-зигзаг, и материя перестает осыпаться, даже после того, как ее неоднократно берут в руки, носят в кармане и т.д.

По цвету, размеру и фактуре материалов считаю надо быть свободным, как впрочем желательно и во всём остальном, что не противоречит соблюдению некоторых сложившихся и передаваемых традиций там, где они логичны и убедительны, а не просто «так надо». Если мы будем делать так, как надо, не понимая, то что с того проку? Если же мы чётко понимаем для чего, почему и зачем (в соответствии со своими представлениями), то это и есть продукт нашей души, творение наших рук и нашего мироощущения. Подорожница очень сильна своим терапевтическим эффектом в уверенности — всё будет хорошо. Надёжный оберег, ибо как мыслим, так и складывается. К тому же мы всегда в пути!

Начнём!

1 Для куклы размером 5-6 см берём квадратный лоскут светлой, желательно льняной ткани 15 х 15 см. Все остальные размеры регулируются в процессе и по вашему желанию.
Лоскут для юбки 4-5 см, длина см 15.
Косынка, желательно из тонкой ткани 25 х 10 см (обязателен разрез длинной стороны по косой).
Квадрат 7 х 7 см для котомки.
Полоска красная на голову.
Вата для головы.
Полоска ткани для рук шириной см 4, (длина рук определится в изделии, руки должны быть удлиненными, котомка едва не касается земли). Крепкие нитки для обвязок.
По желанию подбираем фартук и привязываем его сверху юбки.



2 В центр кладём вату, туго и ровно оформляем голову. Нитки оставляем с припасом см 12 для других обвязок.



3 Красный повойничек накладываем на голову без загибов, не закрывая лба и перевязываем.



4 Определившись с длиной и высотой юбки собираем её на крепкую нитку.



5 Складываем внешними сторонами внутрь заготовку для рук.



6 В котомку можно положить синтепон или конкретно ваш материал в зависимости от случая, к которому делается подорожница.



7 Надеваем юбку и туго завязываем сзади. Этой же ниткой привязываем руки.



8 Обрезаем нижнюю юбку, котомку привязываем к рукам.



9 Надеваем косынку и наша Подорожница готова. Если радует глаз, значит ваша!



Подружки Подорожницы

В добрый путь!

В такий спосіб можна робити як і маленькі лялечки -обереги, так і більшечкі. А ще ними можна гратися. Адже ручки вони мають рухомі. Отож, МК у світлинах. Він доволі короткий, бо схожий уже був. І часу, щоб зробити таку ляльку, зовсім небагато потрібно. Більше часу, напевне, треба, щоб одягнути її. До слова, такій ляльці пасують лляні шати, або з мішковини. Вона, як кожна пані, прагне бути гарною і привабливою. Тож зробіть їй прикраси із дерева, шкіри, лляних, вовняних ниток тощо. А віночок – із паперових квіточок ( такі робили у нашім краї в давні часи).


МК від Лелітки (блог http://lelitka.te.ua/lyalka-motanka-iz-dzhutovoho-shnura/

Для тулуба з головою потрібно зробити приблизно 70-80 витків. Від кількості залежить величина і товщина голівки. Нагадаю, щоб сформувати голівку, треба перев'язати жмут  один раз посередині. Потім нижче від місця перев'язування на  5-6 см всі ниточки разом, а після цього вивернути і знову міцно перев'язати під голівкою. В такому випадку голівка буде тверда і матиме гарну форму.1


[Spoiler (click to open)]

2



Для ручок достатньо  зробити 30 витків. Нитку не обрізати і нею ж  тугенько обмотати нитки. В кінці міцно зав'язати ( можна закріпити крапелькою клею ПВА).



3



Ну, а далі, як звичайно. Розділити нитки навпіл, вставити між ними ручки і примотати хрестом…



4



Щоб зробити кіски, знову намотати шнур, розрізати пасмо і прив'язати на маківці.



5



6



Ну, а далі вмикаємо фантазію і одягаємо ляльку. Нагадую, нічого не пришиваємо! Лише примотуємо , а ще нашіптуємо добрі слова. щоб лялечка несла лише добро і оберігала від зла.



Ось така народилась панянка



7



9





Ці красунечки полетіли за океан – у Канаду. Вони маленькі – десь 12 см на зріст.



10



Всі фото і сам майстер-клас є власністю Галини Дудар, блог Лелітки http://lelitka.te.ua/lyalka-motanka-iz-dzhutovoho-shnura/

Originally posted by bullet_13 at Вітаю усіх українців з Днем державного прапору України!

Вітаю усіх українців з Днем державного прапору України! День прапора відзначається щорічно 23 серпня згідно наказу Президента України  «Про День Державного Прапора України», від 23.08.2004, № 987/2004.

Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3

Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства 14 століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу. У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українці Галичини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. В 1917–1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави.

Впродовж 20 століття синьо-жовтий прапор слугував символом українського національного опору проти комуністично-радянської окупації. 1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни

За поширеними легендами, прапором УНР ніби був жовто-блакитний стяг (жовта смуга зверху). Однак насправді протягом 1917 року в Україні порядок кольорів на прапорі не був остаточно усталений і використовували обидва варіанти — і з верхньою блакитною смугою, і з жовтою. Однак в кінці 1917 та на початку 1918 року було затверджено низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга була блакитною.

За часів гетьманату Павла Скоропадського 1918 року порядок кольорів не зазнав змін. Іноді помилково Скоропадському приписується «перевертання кольорів». Аналогічний порядок прийняла й ЗУНР, проголошена в листопаді 1918 року, але верхня смуга визначалася як «синя», а не «блакитна».

Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР залишив прапор без змін, таким чином остаточно закріпивши теперішній порядок смуг. У 1920 верхню смугу, з огляду на низьку світлостійкість блакитного кольору, також почали вживати синьою. Після поразки українських держав виникли непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого і жовто-синього порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 27 червня 1949 року, яка відзначала, що до остаточного виготовлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо-жовтий.

Карпатська Україна в березні 1939 року прийняла такий же порядок смуг — синя над жовтою. Той самий порядок смуг був і на прапорі, який підняли у Львові 1941 року з ініціативи ОУН(б). Натомість протилежний порядок смуг використовували структури, ініційовані ОУН(м), у тому числі й дивізія «Галичина». а також Українське Визвольне Військо (УВВ).

Зрештою саме синьо-жовтий порядок закріпився як основний і саме його було офіційно прийнято в незалежній Україні 28 січня 1992 року.

Тлумачення символіки

Кольори прапору походять від герба Галицько-Волинської держави. В європейській геральдиці синій символізує великодушність, чесність, вірність і бездоганність. Жовтий (золотий) символізує знатність, могутність і багатство, а також чесноти: силу, вірність, чистоту, справедливість, милосердя і упокорювання.

Існує популярне негеральдичне тлумачення, за яким синій колір символізує небо, а жовтий — пшеничне колосся.

Питання національної символіки (зокрема прапора) неодноразово порушувалося демократичними силами наприкінці 1980-х років. 12 грудня 1989 року воно піднімалося на другому з'їзді народних депутатів СРСР.

26 квітня 1988 року Юрко Волощак, активіст Товариства Лева вперше в Україні підняв національний прапор — на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на пл. Ринок у Львові ; пошила його художниця Галя Дмитришин, він був з нашитим золотим тризубом. Відразу після цього підняв прапор і хтось з членів Українського Християнсько-Демократичного Фронту, керованого Василем Січком.

14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України над будівлею міської ради

Найбільшим прапором України 30 на 45 метрів (1350 м²), занесений в Книгу рекордів України, є «Донецький прапор», пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою з ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу. Вперше його розгорнули в Донецьку, 23 серпня 2007 року. Прапор побував у всіх обласних центрах, на Говерлі, під Крутами, в Хусті, під Берестечком та інших історичних місцях України.

Конкурс "Вишита подушка" 2014



Цей конкурс уже став щорічним, цьогоріч координатор Оксана Расяк проводитиме його з 1 по 18 жовтня 2014. Запрошуємо взяти участь з вашими вишитими подушками у двох номінаціях:



1. "Давні українські візерунки". Прохання вказувати, звідки взяли схему: книга/автор, відшито зі старої бабусиної(сусідки, тітки...) подушки, з журналу, скачано з інтернету...

2. "Сучасна вишивка". Пейзажі, тваринки, абстракція, квіти...Все, що душа забажає.

Робота має бути вишита у 2014 році і не виставлена ніде у мережі.



Детальніше: умови, оргмоменти у темі конкурса.



 

Шановні форумчани, запрошую вас визначити переможця в нашому щорічному конкурсі "Лялька в національному вбранні". Цього разу голосування відкрите лише в номінації !Лялька в етнострої, виготовлена з нуля". Віддати ваш голос за одну роботу ви можете за цим посиланням.



В номінації "Фабрична (гтова) лялька, вбрана в етнострій" переможець визначився автоматично. До цієї номінації поступило дві роботи від одного конкурсанта. Так як змагатись сам з собою форумчанин не може, то адміністрація вирішила автоматично зарахувати переможцем Ларису Чайку під псевдонімом 4ae_4ka та віддати їй у приз пару керамічних горнят ручної роботи та текстильний сюрприз.



Запрошуємо вас до голосування в номінації Лялька в національному вбранні з нуля. Від вашого голосу залежить  доля переможця!




В Україні набуває популярності мода «вбирати» свої авто у вишиванки. Таке вбрання для машини коштує близько 300 грн, повідомляє ТСН.Ранок.

Спеціальні наліпки з візерунками наносять на вимиті та сухі авто, весь процес займає близько двох годин, мийка авта таким наліпкам не страшна. Автори автовишиванок з Дніпропетровська твердять — нині мають купу замовлень. Для кожного розробляють окремий дизайн.

Таких машин лише в Дніпропетровську півтори сотні. Та наклейки-вишиванки почали замовляти й ті, хто не має авто – такими прикрасами можна оздобити будь-яку рівну поверхню.

Бум на автовишиванки не лише у Дніпропетровську, а й в інших містах країни, і навіть за межами України. Наліпки з українським візерунком у дніпропетровців вже замовили автомобілісти з Німеччини, Австралії та Нової Зеландії.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині створюють особливі умови для біженців-бізнесменів – їм обіцяють швидку реєстрацію та рік роботи без перевірок.



Джерело: ТСН

Profile

ua_vyshyvanka
"Спілкування за вишивкою" дайджест
Website

Syndicate

RSS Atom
Розроблено LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner